Гімн Кубані - це патріотична пісня, яка була написана в 1918 році Миколою Рябоволом, кубанським політиком і громадським діячем. Був головою Законодавчої ради Кубані і Кубанської Народної Республіки, державного утворення на території колишньої Кубанської області і Кубанського козачого війська. Гімн Кубані відображає ідею самовизначення кубанського народу та його відданість українській національній ідеї. Пісня складається з чотирьох куплетів і приспіву, в якому повторюється фраза: «Кубань, Кубань, Кубань наша!».
Кубань, Кубань, Кубань наша!
Ти – наша слава, ти – наша честь!
Ти – наша сила, ти – наша душа,
Ти – наша воля, ти – наша сила!
Нехай знають вороги, що ми не раби,
що не встанемо під ярмо їхнім!
Ми любимо свободу, ми бережемо свободу,Ми
будемо захищати свободу рукою і орати!
Кубань, Кубань, Кубань наша!
Ти – наша слава, ти – наша честь!
Ти – наша сила, ти – наша душа,
Ти – наша воля, ти – наша сила!
Нехай брат не піднімає руки на брата,Нехай
брат не розлучається!
Ми одна сім'я, ми одна сила,Ми
одна воля, ми один голос!
Кубань, Кубань, Кубань наша!
Ти – наша слава, ти – наша честь!
Ти – наша сила, ти – наша душа,
Ти – наша воля, ти – наша сила!
Хай цвіте і пахне наша земля,Хай
дзюрчить і сяє наша річка!
Ми любимо свій край, ми бережемо свою річку,Ми
віддамо свою землю і річку за життя!
Кубань, Кубань, Кубань наша!
Ти – наша слава, ти – наша честь!
Ти – наша сила, ти – наша душа,
Ти – наша воля, ти – наша сила!
Нехай наша пісня звучить і тече,Нехай
наша пісня надихає!
Ми співаємо свою пісню, ми віддаємо свою пісню,Ми
несемо нашу пісню в наших серцях і зберігаємо її!
Кубань, Кубань, Кубань наша!
Ти – наша слава, ти – наша честь!
Ти – наша сила, ти – наша душа,
Ти – наша воля, ти – наша сила!
Рябовол Микола Степанович
Політик і громадський діяч. Труба. Голова Законодавчої ради Кубані (1917-1919). Він вів переговори про приєднання Кубані до України. Він був головою Обласного продовольчого комітету, який постачав не тільки кавказьку армію, а й населення прилеглих до фронту районів, годуючи хлібом решту Росії.
Микола Рябовол з'явився на світ 17 грудня 1883 року в станиці Динській Краснодарського краю. Ріс у багатодітній родині – старший з 13 дітей. Походив з козацтва. Його дід деякий час був отаманом станиці, а батько - станицьким прикажчиком.
Батькові коштувало багато сил навчати свого первістка в початкових класах Військового реального училища. Тому Миколі довелося самостійно роздобути кошти на продовження освіти в середній школі та в Київському політехнічному університеті. Брак коштів змусив Рябовола залишити третій курс механічного відділення і шукати джерело постійного заробітку.
У 1909 році Микола відправився на установчий з'їзд по будівництву кооперативної Кубансько-Чорноморської залізниці, де відразу ж увійшов до складу оргкомітету. Він курирував питання, пов'язані із затвердженням статуту залізниці владою, а також банківським фінансуванням підприємства та підбором будівельно-технічного персоналу.
Після успішного виконання всіх покладених на нього завдань Рябовол був висунутий на посаду одного з директорів правління.
З 1915 року служив у військово-інженерному училищі, після чого отримав направлення в одну з саперних частин у званні прапорщика.
У травні 1917 року Рябоволу вдалося повернутися з Фінляндії на Кубань, де він відразу ж зайняв пост голови Крайового продовольчого комітету, який постачав не тільки Кавказьку армію, а й населення прилеглих до фронту районів, годуючи хлібом решту Росії. У вересні-листопаді того ж року був обраний головою Військової і Законодавчої рад.
Перебуваючи на чолі кубанської делегації, він відвідав окупований німцями Київ. Перед ним стояло завдання налагодити добросусідські стосунки з гетьманом і таким чином сприяти постачанню зброї козакам з величезних російських запасів, зібраних на складах України.
Повернувшись на Дон, Рябовол вирушив у Другий кубанський похід. З 2 серпня 1918 року уряд Кубані зміг відновити свою роботу в місті Катеринодарі, де Микола Степанович був обраний головою обласної ради.
На Південно-Російській конференції, після критики Добровольчої армії, о 2 годині ночі 27 червня 1919 року, повертаючись до палацу-готелю «Рябовол», Микола Степанович був убитий двома пострілами з револьвера. Вбивство сталося під дахом готелю. Кулі влучили в потилицю і голову, смерть політика настала миттєво.
Злочин було скоєно на землях, підконтрольних владі Донської республіки. Численні докази вказували на участь у вбивстві деяких офіцерів Добровольчої армії з ОСВАГ, для чого були непрямі докази та безпосередні свідки, але, незважаючи на це, винуватці не були встановлені.
